хльоскати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вихльоскувати — і вихльо/стувати, ую, уєш, недок., ви/хльоскати і ви/хльостати, аю, аєш, док., розм. Час від часу хльоскати, хльостати батогом, різкою і т. ін … Український тлумачний словник
захльоскати — аю, аєш, док. Почати хльоскати … Український тлумачний словник
похльоскати — аю, аєш, док., перех. і неперех. Хльоскати якийсь час; хльоснути кілька разів … Український тлумачний словник
похльоскувати — ую, уєш, недок., перех. і неперех. Хльоскати час від часу … Український тлумачний словник
сікти — січу/, січе/ш, недок. 1) перех. Рубати що небудь на дрібні частини чимсь гострим; подрібнювати. || Відрубувати, відтинати; відсікати. || Завдавати ударів холодною зброєю. || Влучаючи в що небудь, пробивати, кришити і т. ін. (про дію куль,… … Український тлумачний словник
хвиськати — аю, аєш, недок., розм. 1) перех. і неперех., чим, по чому. Бити, ударяти кого , що небудь чимсь (перев. гнучким); хльоскати. || Бити, стьобати (про зарості, чагарник, гілля і т. ін.). || неперех., перен. Те саме, що пирхати 2). 2) неперех. Те… … Український тлумачний словник
хворостити — ощу/, ости/ш, недок., перех., розм. 1) що, заст. Обгороджувати хворостом що небудь. 2) кого. Бити (перев. хворостиною) кого небудь; шмагати, хльоскати … Український тлумачний словник
хляпати — аю, аєш, недок., розм. 1) неперех. Утворювати глухий короткий звук, ударяючись, стукаючи об що небудь. || Ляскати, зачиняючись (про двері). || Кидати що небудь, ударяти по чомусь, видаючи глухий короткий звук; ляскати. || Опускати й піднімати… … Український тлумачний словник
хляскати — аю, аєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що хльоскати … Український тлумачний словник
